Отзывы на книгу: Bridget Jones's Diary (Fielding Helen); Picador, 2016

Полное восхищение! Остроумная, жизненная и трогательная история, заставляющая сопереживать героине с первой до последней страницы. Чтение в оригинале добавляет еще больше юмора и очарования — книга оказалась куда забавнее, чем в переводе. Горячо рекомендую тем, кто хочет открыть для себя приключения Бриджетт по-новому))

Кожна з дівчат, кожна з жінок однозначно трошки Бріджит. Авторка вклала у свою героїню те, що притаманне усім нам. Ми переймаємося через хлопців, те, як їм подобатися, як бути доброю господинею, подругою, донькою, як відпочивати та водночас як зробити кар’єру, як вживати менше алкоголю, їсти корисну їжу, менше курити та не ковтати цукерки коробками! Ну а Бріджит робить це так мило та дотепно, що просто не можеш відірватися від цієї книжки-щоденника і ось – перша частина вже закінчується. А кохання та ідеальне життя виявляється може бути там, де йому й саме місце – зовсім під носом. Не дарма цей роман з обов’язкових до прочитання – він неймовірний!

Спочатку я дізналась про фільм "Щоденник Бріджит Джонс", а потім вже прочитала книгу. І, знаєте, і книга, і фільм - це саме те, що потрібно, коли тобі хочеться чогось смішного, класного та легкого гумору! Бріджит - звичайна собі молода жінка. Трішки за тридцять, трішки зайвої ваги, трішки шкідливих звичок, трішки проблем із особистим життям. Кому це не знайомо, скажіть? І про усі свої негаразди Бріджит розповідає своєму щоденнику: він точно нікому не розповість її секрети! І робить це у дуже класній і смішній манері: смієшся, читаючи, над кожною сторінкою, та майже над кожним абзацом! І смієшся не над Бріджит, а разом із нею. Ось така Бріджит. У неї є друзі, такі ж як і вона, із своїми дивакуватостями, але такі ж щирі і справді її люблять. І знаєте, як воно буває - то не було жодного кавалера, а то відразу два. Ось так і у Бріджит. Марк Дарсі - що то за фрукт такий? На перший погляд, дуже нудний та серйозний, але чи так це насправді? А її бос? Чи можливі стосунки із шефом?! Буде дуже весело і щиро! Рекомендую!

Дневник Бриджит Джонс - одна из самых правильных книг для чтения тем людям, кто учит англисийский язык. Многие сленговые слова и выражения, которые частенько выпадают из памяти вы обязательно найдете здесь. Несмотря на то, что фильмы все смотрели миллион раз, читать все равно довольно-таки интересно, многие сторонние мысли и сюжетные линии, которые не стали брать при съемках.
Нельзя не обратить внимание на то, что "фишкой" Х. Филдинг является то, что она любит сравнивать. Каждый персонаж в своей речи обязательно в шутку сравнивал себя с кем-то из фильмов, рекламных роликов, моды или исторических деятелей. Если мировые личности известны, то иногда читая, ты понимаешь, что шутка прошла мимо, т.к. ты просто не понимаешь о ком идет речь и что это за сравнение.
Краткий подсчеты калорий, набранный вес - довольно-таки утомительное дело, хорошо, что на него отводилось мало времени.
И сам сюжет, честно сказать - банальщина.
Непосредственная, но (в начале книги) несчастная Бриджит, которая сама себе не нравится, и что пьет она ей не нравится, и что она не модельной внешности ей не нравится, она пытается худеть, но ничего не выходит. И вот долгие мысли об этом, о том, какая она ужасная и как нужно меняться.
А не измениться ли мне, подумала я, и не изменилась. Обсуждения с друзьями на тему "какие ужасные мужчины" и вечное нытье мне в конце книги порядком надоело.
В начале такие знакомые мысли "а ведь я такая же" перестают посещать к концу книги.