Логика или Искусство мыслить (Пьер Николь); Литера-Нова, 2018

Перше, що мене здивувало - це розмір! Книжка, а точніше книжечка є не більше 10 на 10 см, якби не серйозність теми, виглядала би дуже мімішно) Але тепер про саму книгу. Вона цікава. Вона вартує того, щоб її придбати. Вона чудово допомагає покращити свої знання в логіці, мисленні і абстрактних конструкція. Але я би не сказала, що з цієї книжки легко буде починати вивчення логіки (хоча поряд з деякими університетськими підручниками книга Арно и Николь - просто бомба). Перше видання побачило світ в 1991 році, тому під час читання дуже відчувається статика тексту, яка відсутня у сучасному освітньому матеріалі. Але якщо бути готовим і достатньо зосереджуватися, можна почерпнути дуже і дуже багато. Це концентрований виклад цікавого матеріалу, який обдумуєш частинками. Кожен раз перечитуєш і краще розумієш про що говорять автори, краще використовуєш їхні поради у власному мисленні та міркуванні, набагато чіткіше бачиш текст інших авторів. Ця книжка допоможе зробити власне мислення більш якісним, гострішим. У ній є поради, які стосуються рівня речення, словосполучень, загальних ідей і уявлень. У цій книзі міститься (одна із улюблених глав) коротка вижимка 10 категорій Аристотеля, безліч порад про природу і форму речень (розповідного, окличного, запитального - хоча це і виходить за межі логіки як науки), як їх варто будувати і на чому робити акцент. Також у книзі є невеликі відходи до інших дисциплін, найбільше - це до етики (що мені особливо сподобалось!).

Логика, предложенная Арно и Николем, как явствует из названия, понимается как искусство мыслить. Это несколько отличается от представления о логике как формальном органоне способности суждения. Хотя последний метод так или иначе тоже присутствует, Арно и Николь скорее предлагают некоторый канон мышления. Этот канон дает работу двоякого рода: анализ и описание идей, которые встречаются в разуме, а также их практическое соотношение с вещами и душой. В вопросе о природе идей авторы придерживаются декартовского понимания и трактуют их непосредственно как несомненную интуицию, что, насколько я понимаю, отличается от метафизического вопрошания о том, что такое идея, в духе, скажем, Лейбница. Книга очень живая, и при этом технически непростая. Настоящий клад. Чувствуется исключительно благочестивый настрой авторов. Особое место уделяется теологической проблематике и полемике с протестантизмом по вопросу евхаристии.