Отзывы на книгу: Dance With Dragons / Танец с драконами; HarperCollins UK, 2012

Очень интересная! Самая увлекательная из всей серии, читаю на одном дыхании))

Если немного округлить, можно считать, что в этой книге тысяча страниц, что несколько многовато для одной книги. А если учесть, что это мягкий переплет, то становится неудобно носить с собой такую книгу или читать, ведь держать в руках такую стопку страниц не всегда бывает удобно, ведь портится обложка и корешок. Книга в мягком переплете, тем не менее, она на уровне с украинским и русским вариантом в ценовой политике, хоть эти книги выпускаются в твердом переплете. Чем знаменита серия "песнь льда и пламени" - убийства главных персонажей. Персонажи здесь меняются едва не из книги в книгу, из-за чего иногда становится тяжело привыкнуть к куче новых персонажей, ведь надо помнить внешность, характер, имя, из какого персонаж дома, кто у него в родственниках и где он живет. А получается, что едва успеешь запомнить персонажа, как его тут же кто-то новый обезглавил и теперь надо привыкать к этому новому персонажу. Но если не брать эту деталь во внимание, игра престолов достаточно интересная серия книг.

«Танок драконів» - це п’ята частина циклу «Пісні льоду та полум’я», чий автор, Джордж Мартін, доклав чимало зусиль, щоб ми мали змогу насолодитися цими захоплюючими іграми за престол. У даному романі історія буде вестися після завершення «Війни П’яти Королів», де на залізному троні сидить малолітній король Томен, а його дядько, Станіс Баратеон, всіляко намагається прибрати владу до своїх рук. Найвідоміший бастард цілого королівства, Джон Сноу, стає новим командувачем Нічної Варти та старається налагодити перемир’я між своїми вояками та вільним народом за стіною. У той час Дайнеріс Таргарієн відточує свої навички керівництва в Міеріні, щоб потім вільно правити на законному престолі у Вестеросі. Було дуже цікаво порівнювати оригінальний сюжет книги з екранізацією. З’явилися невідомі раніше персонажі, які гармонійно доповнюють «загальну картинку». Також здивували неочікувані повороти сюжету та детально-описані внутрішні переживання персонажів. Тому раджу поринути у цю захопливу боротьбу за престол!

«Ніхто на світі не може бути проклятий сильніше, ніж вбивця родичів». «Танком із драконами» здавна називали в Семи Королівствах війну, і не просто війну, а за Залізний Трон, що так приваблює наймарнославніших любителів влади. Війна із Півночі - аж з-за Стіни - люта, страшна і безжалісна. Це спавжнє лихо! Війну зі Сходу несе наша улюблена «Мати драконів», неперевершена Дейнеріс Таргарієн. На Західні землі війна суне з Островів. А на Півдні плетуть інтриги, підлі та набагато жорстокіші за криваві війни. Якщо говорити про сюжетну лінію, то після подій «Бурі Мечів» події «Бенкету» повели нас до інтриг Королівської Гавані, Залізних Островів та в Дорн. «Танок із драконами» поверне нас до улюбленого, але сурового краю Півночі, до Чорного Замку, Стіни і того, що за нею, а потім у Пентос, Залив Работоргівців аж за Вузьке Море. Тож сюжети «Бенкет круків» та «Танок із драконами» не ідуть одне за одним, а ніби паралельно розкривають світи героїв у різних географічних місцях. Але з'являється відчуття, що автор ніби підводить усіх головних героїв на одну арену...

Безусловно, книга хороша.
В какой-то момент вы даже посочувствуете персонажам, которых терпеть не могли, а в тех, к кому вы питали симпатию, обнаружите действительно отталкивающие качества вроде завышенного самомнения. Не написать ничего особо отвратительного о как бы положительном персонаже, но при этом вызвать к ней антипатию (и наоборот) надо уметь, за что ставлю "вот такой" плюс.

Последний опубликованный на данный момент роман фэнтези-саги "Песнь льда и огня". По сроку написания он может посоперничать с предыдущей книгой, а по объему — с третьей. "Танец с драконами" охватывает больший временной период, чем предыдущий "Пир для воронов", но желанного чувства завершенности это не приносит, потому что два важнейших кульминационных события, к которым подводит сюжет этих двух книг, были перенесены Джорджем и его издателями в следующий, шестой том саги, "Ветра зимы". Но при всем при этом я считаю "Танец" лучшим на данный момент романом Джорджа. Все литературные достоинства, изначально возвысившие "Песнь льда и огня" над сонмом многочисленных фэнтезийных саг, поднялись на качественно новый уровень. Так же, как первые две книги построили экспозицию для масштабной "Бури мечей", скорее всего четвертая и пятая сделали то же самое для кульминационных "Ветров зимы".