Косы, шишечки, резинки, узоры для вязания на спицах; Клуб Семейного Досуга, 2016

• Тетяна — 17 Сентября 2022

  5/5

  Цей роман - сповідь дідуся Якова Меха із невеличкого села Загорєни, який готується зустріти свій столітній ювілей. Що було у житті цього звичайного, нічим не примітного селянина? А було ой як багато! Були кохання і зради, втрати , біль, несподівані зустрічі і дарунки долі, а ще гріхи, які досі не зміг простити. І все це непросте життя показане на фоні історичних декорацій, що постійно змінюються. Перша світова війна, друга, зміна влад, суміш мов, і лише він зміг вистояти, не зламатися, пережити все. Та прийшов і його час, час підводити підсумки, час спогадів і роздумів, час, коли люди, яких уже немає в живих починають приходити у спогадах, виринати в тумані, заглядати у шибки, приходити до нього чи по нього??? То хто ж важливіший, людина чи історія? І що таке життя однієї людини у порівнянні з цілою епохою? Роман про життя, справжнє, таке, яке оточує нас щодня, без прикрас. Роман, який і сам є чиїмось життям. Окреме місце у книзі займає мова. Навіть не мова, а діалект, говірка. Я ніколи не була на Волині, але завдяки автору відчула той час і ту місцевість, які не виглядають ніби списані з підручника історії, а саме живі і неповторні. "Ти, дочко, як той метелик, що злетів та сів - може, мені на руку, може, на вікно. Поки сидиш у мене, то не хочеться тебе здмухнути".

  0

  0

• София — 17 Сентября 2022

  5/5

  Прочитать это произведение я решила после того,как посмотрела мини-сериал "Століття Якова", который произвел на меня неизгладимое впечатление. Я буквально влюбилась в главных героев,вся картина происходящего захватывает с первых же минут. В романе я прочла очень много информации, которая была упущена в сериале. Книга написана изящным украинским языком, в тексте встречается очень много диалектов, слог очень красивый! Приятно осознавать,что в Украине есть такие писатели, которые продолжают развивать украинскую литературу. Роман "Століття Якова" повествует о жизни простого крестьянина Якова Меха, которому посчастливилось пересечь жизненный рубеж в 100 лет, но его жизнь не была легкой, ведь он прошел через многое. Он видел войну, предательство, бедность,потерю близких ему людей, но до последнего оставался человеком. Через всю жизнь он пронес в сердце искреннюю любовь. В романе есть также очень яркие женские образы, это Ульяна и Зося, женщины Якова.Каждую из них он любил по-своему, но на мой взгляд, Ульяна навсегда осталась в его сердце,ведь она была его первой любовью. Поражает верность и самоотверженность Зоси, которая, будучи врожденной шляхтянкой, переехала в деревню к Якову. Роман просто невероятный, я советую его читать всем,ведь он заслуживает стать новой украинской классикой!

  0

  0

Все отзывы (55)