Alphonse Mucha (Томоко С.); Taschen, 2021

Ця серія альбомів стовпів образотворчого мистецтва від Taschen, яка продається зараз на yakaboo - просто прекрасна; я б хотів, напевно, мати її всю. Що ж до Альфонса Мухи - сповідую особливу любов до цього митця, як одного з патріархів сецесії. Сецесія найбільш вираженою, мабуть, стала все ж у архітектурі (і її, архітектури, із-за монументальності цього виду мистецтва, найбільше до нашого часу й дожило - тому саме її нам простіше зараз споглядати, розуміти і милуватись), але такі майстри, як Муха, формують, фактично, їй чудове продовження - тільки вже здрібнюючи форми мистецтва до компактних, інтер'єрних - таких, як плакати, декорації, художні полотна. Але, попри начебто й явну окремішність живопису/ілюстрації від архітектури - важко уявити роботи Мухи де-небудь ПОЗА сецесійною архітектурою, де-небудь поза цією цілісною естетикою, інтер'єрами і т.д. Сецесія взагалі річ дуже концептуальна - вона потребує, щоб всі - і малі і великі за масштабом - елементи були пов'язані між собою одною вибраною формою, одним стилем. Те, що мистецтво Мухи є мистецтвом зваблювання - дуже вдало зазначено в анотації до цієї книги. Тільки от це зовсім не та спокуса, яка постає перед очима у більшості людей при самій згадці цього слова: масна, пошла, по-грубуватому сексуальна... В Мухи цього всього нема, але, відмовившись повністю від таких, здавалось би, неуникних для людської природи речей, йому вдалося виплекати досконалий еротизм. Яким чином? Просто: основними акцентами, доведеними майстром просто до абсолюту, в Мухи стали гедонізм та естетика, які викорінили найменшу вульгарність і дозволили навіть тодішньому, куди більш релігієцентричному і пуританському людству сприйняти цей новий тренд природньо, на одному подиху. Так само він сприймається й зараз. Сецесійні дівчатка, "малишки ар-нуво" - як мені хочеться їх називати, цей такий знаменальний для сецесії 1900х-1910х років образ - це ода безтурботності, юні, легкості і красі. Вони насамперед ублажають, заспокоюють, зачаровують, потопляють в своїй невинній ідилії - і тільки після цього збуджують. Або й не збуджують взагалі: тут немає "сексу", який є все ж актом, цебто дією - а є лиш чисте, вже готове задоволення, яке не потребує будь-яких дій. Гедонізм. Вочевидь, подібно й до нашого метамодерного часу, тоді була установка і запит в суспільстві естетизувати все до максимуму, шукати і виводити настільки досконалу красу, наскільки взагалі можливо. Зрештою, чого ще очікувати від Прекрасної Епохи? Це її zeitgeist. Надзвичайно цікаво, чим би завершився цей пошук - але цього ми ніколи не взнаємо, адже його перервала Перша Світова Війна, із-за якої мистецтво ар-нуво вже більше ніколи не поверталося, і навіть повноцінно не наслідувалося. Все, що нам залишається - з захватом гортати альбоми, схожі на цей.

Альфонс Муха - яркий представитель чешского модерна, признан иконой чешской живописи и ар нуво. Все его творчество занимали чистые и невинные образы девушек, представленные в богатстве флоры и в тёплых тонах.
Книга, как и вся эта коллекция ''Taschen'', безупречна и эстетична во всем.
____________________________
Alphonse Mucha is a vivid representative of Czech modern art, recognized as an icon of Czech painting and art nouveau. All his work was occupied by the pure and innocent images of girls, represented in the richness of flora and in warm colors.
The book, like the entire Taschen collection, is impeccable and aesthetic in everything.