Пригоди Краплинки (Володимир Кривенко); Мультимедийное издательство Стрельбицкого

Цi казки, малята, написанi мною в спiвтовариствi з моэю любою онучкою Сашенькою, яка допомагала менi, придумуючи цiкавi, оригiнальнi сюжетнi лiнi i люб'язно запропонувала освiжити текст сво ми яскравими малюнками. Ви думаэте, онучата, що тiльки люди вмiють розмовляти? - Помиляэтесь! - Розмовляти можуть, i Туман, i Хмарв i Крапельки, i Вiтер! Та що там казати, розмовляють, навiть вашi iграшки! Взагалi, все, що ви бачите навколо вмiэ, може i хоче спiлкуватись з вами. - А чому ж ми нiчого не чуэмо? - А тому, що i нам i вам за повсякденним клопотом нiколи прислухатись! Часто буваэ так, що ми чуэмо прохання, звертання до нас, але вважаэмо це власною думкою. От, неприклад: - несете ви зламану iграшку до мами чи тата, щоб вони полагодили. Ви думаэте, що це ви самi вирiшили допомогти сво й улюбленiй iграшцi? - Може й так, але, скорiше, ви таки почули прохання про допомогу: - Поможи менi! Полагодь мене! Менi так хочеться погратися з тобою! Дiти часто розмовляють зi сво ми iграшками тому, мабуть, що краще за дорослих чують х голоси. Втiм, i дорослi, якщо, звiсно, захочуть, можуть почути про що говорять звичайнi речi що оточують х. От i менi пощастило почути деякi розмови i я з задоволенням подiлюсь з вами почутим. Отже, щiльненько пригорнiться до матусi, або тата, i слухайте!

Смотри также о книге.