Тартт Донна "The Goldfinch"; Little, Brown Books, 2015

• Тетяна — 18 Сентября 2022

  5/5

  Книга, яку рішуче неможливо описати в двох реченнях. Понад 800 сторінок щільної, класичної, непростої історії. В тринадцять років Тео втратив матір. Під час виставки мистецтва, на яку вони прийшли, стався вибух. Наслідком терористичної акції стала масова смерть багатьох відвідувачів. Тео вижив. Перед виходом він встиг поспілкуватися з незнайомцем, який буквально змусив його «врятувати» картину, забравши її з собою, дав адресу і каблучку. Тео винуватить себе у смерті матері. Як будь-яка жертва посттравматичного стресу, він вважає, що якби він поводив себе краще, то мама була б жива і все було в добре. Він сирота. Немає до кого податися. Батько зник, і не дає звістки. Дід з бабою пропонують заплатити за готель. Інших близьких немає. Коли працівника соціальної служби питають ім’я друга, він випадкова називає ім’я Енді Барбура, з яким давно не спілкується. Як наслідок, якийсь час він живе в сім’ї Барбурів. В цей час він оговтується, навідується за адресою, яку дав йому незнайомець. Зберігає в себе картину. «Щиголь». Маленька, проста, нескінченно ціна. Для Тео особисто. І для мистецтва. Далі Тео чекає безліч переїздів, мандрів, досвіду, наркотиків, справжньої, хоч і дивної дружби, переслідування, переховування і пошуків картини. Важко пояснити сюжет. Він неохопний. А атмосфера тут особлива – підліткова, меланхолійна, нью-йоркська, сірувата. Це класичний роман. Роман виховання. Про взаємозв’язок людини і мистецтва. Про невипадкові випадковості. Про стосунки з собою і з людьми. Про міста, в яких теж є душі. Строгий 18+. Але всі сцени, в який без фільтрів показане життя, того варті.

  0

  0

• Іванна Барановська — 18 Сентября 2022

  5/5

  Життя Тео Деккера було звичайним і буденним. До вибуху у музеї. За збігом обставин ховаючись від грози, Тео зі своєю матір’ю забрели до картинної галереї. Те, що сталося пізніше закарбується в пам’яті хлопця назавжди. Обвалені стіни, безліч мертвих людей серед яких можливо й вона. Трагедія переслідуватиме Тео протягом усього його життя. Тринадцятирічний хлопчик в один момент утратив головну опору у житті, натомість здобув посттравматичний синдром та картину «Щигля» голландського художника Карела Фабриціуса. Ця картина займатиме думки Тео довгий час: що буде, якщо її хтось знайде у нього? Переїзди від одних людей до інших, зміна міста, близькі люди, що з’являються та раптово зникають з його життя, залежність від наркотиків – найменше, що пережив хлопець за свої юні роки. Ця книга розповість як різні люди можуть вплинути особу, що довгий час перебуває в шоковому стані та має вразливий емоційний стан. Авторка чудово описала стан людини, яка стикнулася із жахливою подією, отримала травму і хоч би як намагається жити далі.

  0

  0

Все отзывы (21)